Nightmare

Хмари вогнями палають
Каміння як птахи літають
Будинки кремезні й пусті
Блукаю одна в темноті

Дороги вночі холодніють
Дерева до долу тяжіють
І тягнуть коріння сухе
В темне, пропаще й лихе

Нашепчуть дорожні тумани
Про правду гірку та обмани
Питання рясними дощами
Впадуть на осінні плащі

Довкола вʼязниця холодна
Не вийде душа звідти жодна
Лиш шепіт зловісний на вухо
Скаже, що всюди розруха

Тут небо криваво-червоне
Надії та мрії в полоні…
Розбудить враз білий халат
Знов вид лікарняних палат

nightmare, вірш, сон